<< Предыдушая Следующая >>

Структура та функції політології

Структура політології як науки охоплює: а) загальну політологію, що вивчає історію і теорію політики, виробляє загальні теоретичні й методологічні основи її пізнання; б) теорію політичних систем, механізмів функціонування політичної влади, різних компонентів, які становлять політичну систему; теорію політичної свідомості й поведінки. Невід'ємною частиною цієї науки є дослідження загальних проблем світової політики, механізмів її функціонування.
Структура політології має свою внутрішню логіку й охоплює теоретичні та практичні основи: знання про закономірності функціонування й розвитку політичної діяльності в межах політичних відносин; знання про політичну систему як механізм організації та здійснення влади, про теорію міжнародної політики. На думку Ф. Бурлацького й Г. Шахназарова, структуру політології становлять: теорія політики і політичних систем, міжнародні відносини і світова політика, управління соціальними процесами, політична ідеологія, історія політичних учень.
До спеціальних політичних наук відносять політичну географію, політичну психологію, політичну історію, політичну антропологію, політичну семантику, політичну етнографію та ін.
Власне політична наука і політологія як навчальна дисципліна мають суттєві відмінності. Політична наука охоплює всю сукупність знань з цього предмета, а навчальна дисципліна вивчає частину загальнотеоретичного й прикладного матеріалу: динаміку розвитку політичного життя, взаємодію політичних інтересів, відносин і діяльності; розвиток політичних інститутів, норм, свідомості та політичної культури; роль людини в політичному житті сучасного світу; роль і місце демократії в політичному житті суспільства як способу й умови діалогу, гласного обговорення проблем, взаємного врахування суперечливих інтересів, претензій і переконань суб'єктів політичного процесу.
Політологія виконує різноманітні функції.
Теоретико-пізнавальна функція. Передбачає вивчення, систематизацію, тлумачення, аналіз, узагальнення й оцінку політичних явищ. Зрозуміло, що політологія — це взаємопов'язані теоретичні концепції, які спираються на пізнання закономірностей суспільного розвитку, незалежно від суб'єктивних намірів і бажань соціальних суб'єктів. Теоретичне пізнання дає змогу всебічно вивчити й оцінити досвід їхньої політичної діяльності, політичне мистецтво. Політологія покликана дати знання політичних умов, засобів і форм розв'язання соціальних питань.
Методологічна функція. Охоплює способи, методи й принципи теоретичного дослідження політики і практичної реалізації надбаних знань.
Світоглядна функція. Зумовлює утвердження цінностей, ідеалів, норм цивілізованої політичної поведінки, політичної культури соціальних суб'єктів, що сприяє досягненню певного консенсусу в суспільстві, оптимальному функціонуванню політичних інститутів. Вивчення політології дає змогу зрозуміти, чиї інтереси представляють певні партії, суспільні групи, їхні лідери та державні структури. Ця функція впливає на вміння оцінювати політичні події у зв'язку з конкретними історичними умовами.
Розробляючи політичні технології, політологія повинна враховувати вищі цілі і цінності, які неможливо реалізувати в суспільній практиці у вигляді чергового «світлого майбутнього», певного «суперпроекту».
Основне покликання системи цілей і цінностей полягає в гармонізації наявних у суспільстві суперечностей, консолідації інтересів усіх соціальних груп та політичних сил, в забезпеченні еволюційного розвитку суспільства.
Прогностична функція. Полягає в передбаченні шляхів розвитку політичних процесів, різних варіантів політичної поведінки. Це необхідно для вироблення механізму раціональної організації політичних процесів, урахування ресурсів політичної влади, особливо таких її компонентів і форм, як авторитет, контроль, вплив, примус тощо. У нинішніх умовах зростає роль прогнозування політичної поведінки соціальних суб'єктів у різних регіонах країни, наслідків здійснюваних політичних акцій. Процес прогнозування спирається на пізнання об'єктивних законів суспільно-політичного розвитку, політичних інтересів, потреб, стимулів. При цьому беруться до уваги співвідношення політичних сил у суспільстві, їх взаємодія, стан політичної свідомості й культури, національні традиції.
Інтегруюча функція. Виявляється у сфері політичної свідомості й політичної поведінки. Важливим компонентом у реалізації цієї функції є ідеологія, що охоплює політичні цінності, соціально-політичні ідеали, через які політична наука впливає на політичні процеси, сприяє розвитку політичної соціалізації, політичної культури, національної самосвідомості. Ця функція політології набуває поширення в сучасному західному суспільстві.
Італійський політолог Д. Даол відзначає, що політологія не може уникнути оцінок — етичних та ідеологічних. Відмовляючись від аналізу цінностей політики і займаючись самими фактами, наука втрачає головне: вона не може розв'язувати актуальні проблеми політики. Так званий нейтральний політичний підхід приречений на інтелектуальне безсилля. На думку американських політологів Г. Алмонда, Д. Істона та Д. Річчі, сучасна політологія перебуває в ситуації гострої неблагополучності саме внаслідок ідеологічної нейтральності.
Прикладна функція. Передбачає вироблення практичних рекомендацій щодо шляхів, механізмів реалізації політичних знань, раціональної організації політичних процесів. Вона забезпечує вивчення ефективності політичних рішень, стану суспільної думки, ставлення громадськості до політичних структур, інститутів і норм. Орієнтована на безпосереднє вирішення проблем, пов'язаних з формуванням знань про принципи й методи практичного регулювання політичних процесів і виконання конкретних завдань.
Політологія сприяє виробленню правильних орієнтирів у бурхливих політичних потоках, досягненню розумного компромісу між загальнолюдськими, регіонально-національними, локально-груповими та особистими інтересами, запобіганню дезінтеграції суспільства. У цьому реалізується роль політології, яка надає політиці якостей науки і мистецтва.
У процесі становлення і розвитку української політичної науки важливо не ізолювати її від світового політичного знання, а розкривати її національний і загально-цивілізаційний зміст, не перетворювати Україну на нове «закрите суспільство». Самоізоляція згубна не лише для економіки, а й для розвитку культури і науки.
<< Предыдушая Следующая >>
= Перейти к содержанию учебника =

Структура та функції політології

  1. Тема 6. Політична система суспільства, її інститути
    Структура політичної системи. Функції політичної системи. Типологія політичних систем. Особливості політичної системи України. Держава у політичній системі суспільства. Функції держави. Типологія держав. Типи політичних режимів. Держава і громадянське суспільство. Правова держава. Поняття та принципи демократії. Сучасна модель демократії, її риси. Сучасні концепції демократії. Протиріччя
  2. Контрольні запитання і навчальні завдання
    1. Назвіть функції ринкової інфраструктури. 2. У чому полягає відмінність організаційної інфраструктури ринку від фінансово-кредитної? 3. Загальна формула руху грошового позичкового капіталу Г — Г?. Поясніть джерело різниці Г? — Г. 4. Чим зумовлена різниця між капіталом-власністю і капіталом-функцією? 5. Поясніть економічну природу позичкового процента. 6. Які функції виконує
  3. Запитання та завдання для самоконтролю
    1. Що таке політичний маркетинг і чим це поняття відрізняється під класичного маркетингу? 2. Назвіть основні вили політичного маркетингу. 3. Назвіть основні функції політичного маркетингу. 4. Дайте коротку характеристику каналів отримання інформації у процесі вивчення громадської думки. 5. Назвіть і охарактеризуйте основні види опитування. 6. У чому полягає вивчений громадської
  4. ФУНКЦІЇ МЕНЕДЖМЕНТУ
    ФУНКЦІЇ
  5. 15.3. Економічні функції держави
    15.3. Економічні функції
  6. 6.2. Сутність і функції грошей
    6.2. Сутність і функції
  7. ДЕРЖАВА ТА ЇЇ ЕКОНОМІЧНІ ФУНКЦІЇ
    ДЕРЖАВА ТА ЇЇ ЕКОНОМІЧНІ
  8. 1.3. Функції політичної економії
    1.3. Функції політичної
  9. Тема 10. Особистість і політика. Політичне лідерство
    Людський вимір політики і напрями політичної соціалізації особи. Людина як суб’єкт політики та основні параметри її діяльності. Ознаки політичного лідера. Функції політичного лідера. Типологія політичного лідерства. Сучасні концепції еліт. Характерні риси та критерії ефективності діяльності політичної еліти. Фактори існування та функції політичних еліт. Типологія еліт. Проблеми формування
  10. РИНОК: СУТНІСТЬ, ФУНКЦІЇ ТА МОДЕЛІ
    РИНОК: СУТНІСТЬ, ФУНКЦІЇ ТА
  11. 8. СТРАТЕГІЧНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ
    У менеджменті питання про функції управління займає центральне місце. Через функції розкривається сутність та зміст управлінської діяльності на усіх рівнях. Виділення в менеджменті окремих функцій – це об’єктивний процес, який обумовлений складністю управління і є результатом диференціації цілеспрямованого впливу на об’єкт управління, а також розподілу та спеціалізації праці в сфері
  12. Рябенко А.М.. Гроші і кредит, 1997

  13. РОЗДІЛ 1. СУТНІСТЬ, ФУНКЦІЇ ТА ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІЧНОГО РАЙОНУВАННЯ УКРАЇНИ
    РОЗДІЛ 1. СУТНІСТЬ, ФУНКЦІЇ ТА ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІЧНОГО РАЙОНУВАННЯ
  14. План семінарських занять
    1. Основи організації та функції банківської системи. 2. Національний банк України та його організаційна структура. 3. Облікова ствка і норма обов’язкового резервування коштів як провідні інструменти дії Центрального банку. 4. Основні цілі та структура контролю Центрального банку. 5. Наглядові операції Національного банку
  15. Питання для самоперевірки
    Сутність регіону як предмету наукового дослідження. 2. Основні види регіонів. 3. Регіональні функції попиту та пропозиції. 4. Адміністративно-територіальний поділ України та необхідність його реформування. 5. Структура господарства регіону. 6. Основні методи регіонального
  16. Запитання для самоконтролю
    1. У чому полягають розбіжності у трактуванні форм і видів кредиту, що мають місце в літературі? 2. За якими критеріями правомірно виділяти форми і види кредиту? Чи можуть бути однаковими критерії для класифікації форм і видів? 3. Які форми кредиту Ви можете виділити і чому? 4. Які види кредиту Ви можете назвати і за якими критеріями вони виділені? 5. Чим різняться поняття «банківський
  17. Тема 11. Політична культура і соціалізація
    Поняття та сутність політичної культури. Структура політичної культури. Функції політичної культури. Суб’єкти і фактори формування політичної культури. Особливості політичної культури українського суспільства. Сутність політичної
  18. Поняття економічних функцій держави
    Економічна діяльність держави реалізується в сукупності конкретних видів діяльності, тобто функцій. Функції класифікують за певними ознаками, видами і цілями діяльності, за джерелами фінансування, за характером заходів (економічні, адміністративні, стимулюючі, обмежені, національні тощо), за обсягом і розподілом діяльності (уся економіка чи певна сфера, довгострокові і короткострокові) і т. ін.
  19. Функції господарського механізму
    Сутність господарського механізму проявляється через його функції. До основних з них у політико-економічній системі належать такі: реалізація відносин пануючого типу власності; сполучення і взаємодії продуктивних сил і виробничих відносин в економічній структурі суспільства; узгодження й забезпечення руху економічних інтересів; розв’язання суперечностей; формування «поля» взаємодії між механізмом
  20. Контрольні запитання і навчальні завдання
    Які інституціональні основи ринкової економічної системи? Чому потрібно ототожнювати ринкову економічну систему з капіталізмом? 2. Що являє собою ринкова система і чим вона відрізняється від економічної системи? 3. Назвіть функції ринку. 4. Які ви знаєте суб’єкти ринкової економіки? Чи є держава суб’єктом чистої ринкової економіки? 5. Обґрунтуйте протилежності між категоріями попиту і
Библиотека "ИСТОЧНИК ЗНАНИЙ" © 2014
info@freebooks.site