Земельний фонд України та його структура. Регіональні проблеми охорони і раціонального використання земельних ресурсів

Земельні ресурси виступають територіальною базою розміщення народногосподарських об’єктів, системи розселення населення, а також основним засобом виробництва (в першу чергу сільського і лісового господарства). Всі землі України незалежно від їх цільового призначення, господарського використання і особливостей правового режиму відносяться до земельних ресурсів і складають єдиний земельний фонд держави.

Геополітичне положення України та її високий земельно-ресурсний потенціал обумовлюють провідну роль земельного фонду як одного з важливих ресурсів держави, що виступає первинним фактором виробництва і своєрідним фундаментом економічного розвитку.

Структура. Господарське освоєння території здійснено на 92 %. При цьому с/г освоєння земель перевищує 70 % і є найвищим у світі. Високою залишається розораність території України – 57 %. Частка ріллі в загальній площі с/г угідь складає 79 %. Структура с/г угідь визначається природно-клімат умовами. В останні рр. у структурі с/г угідь зменшилася частка орних земель, а збільшилася частина багаторічних насаджень, сіножатей і пасовищ.

За цільовим призначенням земель та функціональним використанням земельний фонд України охоплює:

? сільськогосподарські угіддя;

? ліси та лісовкриті площі;

? забудовані землі під промисловими і транспортними об’єктами, житлом, вулицями тощо;

? землі, що покриті поверхневими водами;

? інші землі .


Проблеми. На сучасному етапі економічного розвитку основними проблемами в сфері земельних ресурсів виступають:

? підвищення ефективності їх використання та охорони на основі зменшення розораності земель,

? припинення деградації ґрунтів та зростання їх родючості;

? досягнення збалансованого співвідношення угідь у зональних системах землекористування;

? формування продуктивної та високоефективної системи землекористування як надійної основи розв’язання продовольчої проблеми.

У найближчій перспективі необхідно скоротити вилучення продуктивних земель для несільськогосподарських потреб, знизити рівень землемісткості певних галузей народного господарства до нормативних величин.
<< | >>
Источник: Шпаргалка. Региональная экономика и экология. 2011

Еще по теме Земельний фонд України та його структура. Регіональні проблеми охорони і раціонального використання земельних ресурсів:

  1. Водні ресурси України, їх значення та регіональні проблеми раціонального використання
  2. 7.2.3. Охорона і використання природних ресурсів
  3. Рекреаційні ресурси України, їхня структура, регіональні особливості розміщення та використання
  4. Паливно-енергетичний комплекс України, його значення, структура та регіональні особливості трансформації
  5. Агропромисловий комплекс України, його значення, структура й регіональні особливості трансформації в ринкових умовах.
  6. Лісопромисловий комплекс України, його значення, структура, регіональні особливості розміщення та структурної трансформації
  7. Будівельний комплекс України, його значення, структура та регіональні особливості трансформації
  8. Машинобудівний комплекс України, його значення, структура та регіональні особливості формування
  9. Транспортний комплекс України, його галузева структура, господарське значення та регіональні особливості формування
  10. Соціальний комплекс України, його суть, галузева структура та регіональні особливості територіальної організації
  11. Хімічний комплекс України, його структура, сировинна база й регіональні особливості територіальної організації основних галузей
  12. Земельные ресурсы РФ. Распределение земельных ресурсов по категориям и по угодьям.
  13. 3.1.2. Оценка ресурсной базы. Виды ресурсов. Земельный фонд. Биологические ресурсы. Топливно-энергетические ресурсы