2.5. Управлінські рішення: їх розробка та ефективність

Основною складовою будь-якої управлінської функції є прийняття рішення.

Управлінське рішення – це результат аналізу, прогнозування, оптимізації, економічного обґрунтування і вибору альтернативи із множини варіантів досягнення конкретних цілей системи менеджменту.14

Регіональне управлінське рішення в цілому співпадає з цим загальним визначенням, але має і свої особливості. Так, управлінське рішення щодо регіонального розвитку має враховувати:

– територіальну специфіку об’єкта управління;

– більш відкритий характер регіональної системи у порівнянні з підприємством;

– опосередкований характер впливу управлінського рішення на об’єкт;

– неоднозначне сприйняття управлінського рішення різними суб’єктами і власниками в межах регіону;

– за своїм характером регіональне управлінське рішення завжди є більше рекомендацією, ніж директивою.

Незважаючи на регіональну специфіку управлінського рішення, йому характерні наступні етапи і операції:

1. Визначення управлінської проблеми чи задачі.

2. Попереднє визначення цілі.

3. Сбір необхідної інформації.

4. Аналіз інформації.

5. Визначення вихідних характеристик проблеми з врахуванням існуючих обмежень.

6. Уточнення цілі та критерію управління, остаточне їх формування.

7. Обґрунтування і побудова формалізованої моделі проблемної ситуації.

8. Розробка альтернативних варіантів вирішення проблеми.

9. Вибір методу рішення.

10. Економічне обґрунтування обраного рішення.

11. Узгодження рішення з органами управління і виконавцями.

12. Остаточне оформлення і затвердження рішення.

13. Організація виконання рішення.

14. Контроль за виконанням рішення.

15. Стимулювання якості робіт, економії ресурсів і дотримання термінів.

16. Встановлення зворотного зв’язку з особою, яка прийняла рішення.

Для ефективної реалізації управлінського рішення велике значення мають стан і властивості як системи управління, так і власно самого об’єкту управління – регіону. В сучасних умовах реформування економіки слід особливу увагу приділити власно системі управління територіальними утвореннями: регіонам і муніципальним структурам, на що і очікується при реалізації територіально-адміністративної реформи України.

Територіальні утворення повинні бути високо мобільними, бути здатними швидко і ефективно реагувати на зміни, що відбуваються як на державному так і на внутрішньо регіональних рівнях. Тільки тоді вони зможуть зберігати високу ефективність реалізації управлінських рішень, які приймаються.

Якщо порівнювати реформування систем управління підприємствами і регіонами, то останні вже дуже відстали. На сьогодні для підприємства існують різноманітні інтегровані системи управління ресурсами, власно процесом виробництва і збуту, а от для регіонів подібних програм не запропоновано.
Звичайно це пояснюється складністю регіональної системи як об’єкту управління.

Регіон як об’єкт управління характеризується власною структурою, культурою, традиціями і рівнем соціально-економічного розвитку; функціонує у зовнішньому середовищі і відчуває на собі його правовий, економічний і регулюючий вплив. Крім цього регіон вирішує ряд внутрішніх проблем, які пов’язані з використанням власних ресурсів, вирішенням комплексу соціально-економічних задач і таких, що пов’язані із самозабезпеченням і самодостатністю.

В цих умовах адміністрації регіонів мають знаходити такі управлінські рішення, котрі були б здатні кардинально покращити їх діяльність в усіх сферах соціально-економічного життя регіону.

Для оперативного рішення управлінських задач керівництво регіону має володіти таким інструментарієм, який би дозволив координувати роботу всіх секторів народного господарства за їх технологічною спеціалізацією, за формами власності, а також гарантувати міцну основу для їх подальшого розвитку і наступних перетворень.

Можливою є інтегрована система регіонального управління, яка складається з наступних блоків:

1. Керівник регіону.

2. Моделювання системи управління регіону.

3. Фінансово-бюджетна діяльність регіону.

4. Проектно-прогнозна сфера.

5. Природно-екологічна сфера.

6. Механізми і методи управління і регулювання регіоном.15

Звичайно, що наведені блоки не вичерпують весь комплекс проблем, а отже приведена система може постійно вдосконалюватися і доповнюватися в залежності від появи нових і “відмирання” старих проблем і задач, які постають перед регіоном.

В цьому аспекті особлива відповідальність лягає на голову держадміністрації та його заступників, які поруч з глобальними проблемами регіону мають вирішувати і оперативні завдання.

З огляду на сучасний стан справ в регіонах такі завдання можна визначити в наступній послідовності в залежності від ступеню їх важності:

1. Контроль за станом фінансової стабільності регіону на основі постійного аналізу доходної і витратної частин бюджету;

2. Визначення ефективності роботи комерційних підприємств як основної частини бази оподаткування в регіоні;

3. Моніторинг експортно-імпортних операцій і доходів від них;

4. Раціональне використання територіальних природних ресурсів та їх ефективне відтворення;

5. Аналіз демографічних змін в регіоні, особливо таких його елементів як народжуваність і смертність населення, якість життя, міграція;

6. Розробка комплексних програм соціально-економічного розвитку регіону на основі принципів індикативного планування;

7. Вдосконалення структури регіонального управління, зростання його ефективності та оптимізації витрат на утримання апарату управління
<< | >>
Источник: Стеценко Т.О, Тищенко О.П.. Управління регіональною економікою. 2010

Еще по теме 2.5. Управлінські рішення: їх розробка та ефективність:

  1. 16.6.2. Управлінські інформаційні системи
  2. 6. Економічна ефективність та її вимірювання
  3. Ефективність зайнятості
  4. 19.1. Зайнятість: сутність, форми та ефективність
  5. 21.2. Зміни в управлінській парадигмі
  6. 16.6.6. Розробка (доробка, переробка) систем користувачем
  7. СТРУКТУРА ТА ПОРЯДОК РОЗРОБКИ РЕГІОНАЛЬНИХ ПРОГНОЗІВ ТА ПРОГРАМ
  8. 5.3. Структура та порядок розробки регіональних прогнозів та програм
  9. 4.2. Методичні засади розробки стратегій регіонального розвитку
  10. 5.2. Класифікація рішень
  11. 15.2. Класифікація рішень
  12. 8.4. Розробка маршрутної технології виконання управлінських функцій і проектування організаційного процесу
  13. 5.3. Процес прийняття управлінських рішень
  14. 16.6.3. Системи підтримки рішень
  15. 5.1. Рішення як форма здійснення управління
  16. 15.4. Технологія прийняття управлінських рішень