Критерії, принципи та чинники економічного районування

Ек р-ня – це науково обґрунтований поділ країни на ек р-ни, що склалися історично або сформувалися вв процесі р-ку ПС на основі сусп. І терит поділу праці.

Критерії. – це головні ознаки, основні вимірники, на базі яких відбувається виділення ек районів.

? до складу великих економічних районів повинні повністю включатися території адміністративних областей, країв, автономних республік без порушення їх меж.

? Ек р. має бути великою ек-но цільною територією, на якій є значні природні ресурси;

? врахування при виділенні ек р. принципу економічного тяжіння,;

? економічний район повинен являти собою виробничо-економічну територіальну єдність;

? при виділенні економічного району повинно враховуватися економіко-географічне положення території , спільність історичних, культурних традицій, соціальної поведінки населення;

? на території інтегрального економічного району повинен бути сформований достатньо потужний терит виробничий комплекс з такою галузевою структурою:

? профілюючі галузі;

? галузі, які розвиваються як суміжні з галузями попередньої групи;

? галузі, які забезпечують потреби населення району;

Принципи.

? Встановлення крупних та цілісних господ комплексів

? Виявлення передумов і перспективних можливостей, на базі яких розвиватиметься район

? Відповідність меж ек районів існуючим межам адм.-терит од

? Визначення територіальної єдності ек району

? Встановлення центрів районоформування

? Відображення у назві сутнісних ек, соц.
чи геогр. ознак території

Чинники (фактори).

На формування економічних районів впливають різні чинники: природні, економічні та історичні. Основними серед них є економічні.

Головним районоутворюючим чинником у кожній країні є територіальний поділ праці.

Другим важливим районоутворюючим чинником, який є похідним від територіального поділу праці, є територіальні виробничі комплекси (ТВК). Територіальний поділ праці веде до формування галузей спеціалізації окремих територій, які, в свою чергу, обумовлюють склад галузей, що їх обслуговують і доповнюють.

До основних районоутворюючих чинників належать також і найбільші міста країни — великі регіональні і індустріальні центри із зонами економічного тяжіння до них периферійних територій..

Важливе районоутворююче значення мають особливості економіко-географічного положення території району. Вони значною мірою впливають на формування спеціалізації його господарства.

На утворення економічного району великий вплив мають природні умови і ресурси. Наявність великих родовищ і басейнів паливно-енергетичних, рудних і нерудних ресурсів створює передумови для визначення спеціалізації економічних районів на тих чи інших галузях промисловості.

Районоутворююче значення мають також основні форми територіальної організації виробництва — промислові центри, промислові вузли, одногалузеві і багатогалузеві промислові райони, локальні, районні і обласні агропромислові комплекси. Важливу роль у формуванні економічних районів відіграє транспорт
<< | >>
Источник: Шпаргалка. Региональная экономика и экология. 2011

Еще по теме Критерії, принципи та чинники економічного районування:

  1. 1.4. Економічне районування в Україні
  2. РОЗДІЛ 1. СУТНІСТЬ, ФУНКЦІЇ ТА ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІЧНОГО РАЙОНУВАННЯ УКРАЇНИ
  3. Проблеми і перспективи економічного районування
  4. Економічне районування, його суть та роль у формуванні регіональних господарських систем
  5. 3.4. Типи економічних систем та критерії їх класифікації
  6. ЕКОНОМІЧНЕ ЗРОСТАННЯ ТА ЙОГО ЧИННИКИ. ЕКОНОМІЧНІ ЦИКЛИ
  7. Класифікація економічних систем та її критерії
  8. 3.1. Економічна система: сутність, структурні елементи і критерії класифікації
  9. Основні критерії, принципи та ознаки демократичної організації суспільства
  10. 1.3. Принципи виділення великих економічних регіонів
  11. Регіональний економічний простір, його ознаки та принципи формування
  12. Машинобудівний комплекс Центрального економічного району, галузева структура, принципи розміщення та центри основних галузей