загрузка...

АНАЛІЗ ФІНАНСОВОГО СТАНУ ЗАКРИТОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ «ПРИВАТБАНК»

Огляд методичної літератури з аналізу банківської діяльності та ознайомлення з практикою безпосередньо в банках свідчить, що на сьогодні єдина система показників, які в узагальнюючому вигляді характеризують їх фінансовий стан, остаточно ще не склалася. Кожний банк використовує свої самостійно розроблені методики, що включають різні показники, які часто суттєво різняться. Більшість методик поєднує чотири групи показників, що дають можливість оцінити фінансовий стан банку виходячи із:

1) оцінки фінансової стійкості;

2) оцінки ділової активності;

3) оцінки ліквідності;

4) оцінки ефективності управління.

Оціночні показники являють собою коефіцієнти, що розраховуються на основі даних балансу комерційного банку та звіту про прибутки і збитки. Джерелами інформації для аналізу було обрано баланс ЗАТ КБ „ПриватБанк” (Додаток А) та звіт про фінансові результати (Додаток Б) Здійснимо аналіз балансу ЗАТ КБ „ПриватБанк” (Табл. 3.1.)

Таблиця 3.1.

Аналіз балансу ЗАТ КБ „ПриватБанк”

Найменування статті 2006 рік 2005 рік відхилення
АКТИВИ
Кошти в НБУ та готівкові кошти банку 3 046 677 3 062 808 -16 131
Казначейські та інші цінні папери, що рефінансуються НБУ, і цінні папери, емітовані НБУ 21 361 50 672 -29 311
Кошти в інших банках 1 936 132 2 411 250 -475 118
Цінні папери в торговому портфелі 1 028 541 9 1 028 532
Цінні папери в портфелі на продаж 166 475 1 042 144 -875 669
Кредити та заборгованість клієнтів 27 244 039 15 256 278 11 987 761
Цінні папери в портфелі до погашення 12 412 10 472 1 940
Інвестиції в асоційовані й дочірні компанії - 59 078 -59 078
Гудвіл при консолідації 50 607 - 50 607
Основні засоби та нематеріальні активи 1 406 624 1 160 221 246 403
Нараховані доходи до отримання 435 625 234 621 201 004
Відстрочений податковий актив 60 280 39 357 20 923
Інші активи 303 754 303 672 82
У тому числі активи небанківських установ 3 676 931 2 745
Довгострокові активи, призначені для продажу - - 0
Усього активів 35 712 527 23 630 582 12 081 945
ЗОБОВ’ЯЗАННЯ 0
Кошти банків 3 481 261 2 170 635 1 310 626
У тому числі кредити, які отримані від НБУ - - 0
Кошти клієнтів 26 356 806 18 090 224 8 266 582
Ощадні (депозитні) сертифікати, емітовані банком 3 435 3 653 -218
Боргові цінні папери 919 988 343 099 576 889
Нараховані витрати до сплати 363 213 238 592 124 621
Відстроченні податкові зобов'язання 82 004 120 490 -38 486
Інші зобов’язання 1 104 814 317 579 787 235
У тому числі зобов’язання небанківських установ 3 028 1 659 1 369
Усього зобов’язань 32 311 521 21 284 272 11 027 249
ВЛАСНИЙ КАПІТАЛ ТА ЧАСТКА МЕНШОСТІ 0
Статутний капітал, у тому числі: 2 121 674 1 153 330 968 344
Капіталізовані дивіденди - - 0
Власні акції (частки, паї), що викуплені в акціонерів (учасників) - - 0
Емісійні різниці - - 0
Накопичені курсові різниці - - 0
Резерви та інші фонди 365 802 318 357 47 445
Резерви переоцінки, у тому числі: 362 429 344 599 17 830
Резерви переоцінки необоротних активів 362 429 354 302 8 127
Резерви переоцінки цінних паперів - (9 703) 9 703
Нерозподілений прибуток (непокритий збиток) минулих років 30 974 33 109 -2 135
Прибуток/збиток за звітний рік 517 543 494 597 22 946
Частка меншості 2 584 2 318 266
Усього власного капіталу материнського банку 3 288 255 2 272 344 1 015 911
Усього власного капіталу 3 401 006 2 346 310 1 054 696
Усього пасивів та частка меншості 35 712 527 23 630 582 12 081 945

Як бачимо з таблиці, у 2006 р. порівняно з 2005 р. активи банку зросли на 12 081 945 тис. грн. Таке зростання пов’язано, в першу чергу, зі значним зростанням кредитів та заборгованості клієнтів на 11 987 761 тис. грн. та цінні паперів в торговому портфелі на 1 028 532 тис. грн. Водночас спостерігається зниження найбільш ліквідних активів: коштів в НБУ та готівкових коштів банку, а також коштів в інших банках. Збільшення пасивів відбулося за рахунок зростання зобов’язань на 11 027 249 тис. грн. та зростання власного капіталу на 1 054 696 тис. грн.

Дані про прибуток ЗАТ КБ „ПриватБанк” отримуємо зі звіту про фінансові результати за 2006 рік (табл. 3.2.)

Таблиця 3.2.

Аналіз фінансових результатів ЗАТ КБ „ПриватБанк”

Найменування статті 2006 рік 2005 рік відхилення
Чистий процентний дохід 2 049 456 1 017 197 1 032 259
Процентний дохід 3 970 077 2 607 467 1 362 610
Процентні витрати (1 920 621) (1 590 270) -330 351
Чистий комісійний дохід 1 472 776 893 302 579 474
Комісійний дохід 1 592 493 957 186 635 307
Комісійні витрати (119 717) (63 884) -55 833
Торговельний дохід 371 705 315 950 55 755
Дохід у вигляді дивідендів 9 172 18 771 -9 599
Дохід від участі в капіталі, у тому числі: 367 617 -250
Прибуток від інвестицій в асоційовані компанії - 617 -617
Прибуток від інвестицій у дочірні компанії 367 - 367
Інший дохід 194 988 511 744 -316 756
Фінансові результати від операційної діяльності небанківських установ 2 079 331 1 748
Усього доходів 4 100 543 2 757 912 1 342 631
Загальні адміністративні витрати (985 116) (706 414) -278 702
Витрати на персонал (828 227) (558 257) -269 970
Втрати від участі в капіталі, у тому числі: (53) - -53
Втрати від інвестицій в асоційовані компанії - - 0
Втрати від інвестицій в дочірні компанії (53) - -53
Інші витрати (285 395) (254 322) -31 073
Прибуток від операцій 2 001 752 1 238 919 762 833
Чисті витрати на формування резервів (1 444 404) (659 475) -784 929
Дохід/збиток від довгострокових активів, призначених для продажу - - 0
Прибуток до оподаткування 557 348 579 444 -22 096
Витрати на податок на прибуток (37 221) (82 529) 45 308
Прибуток після оподаткування 520 127 496 915 23 212
Чистий прибуток/збиток від продажу довгострокових активів, призначених для продажу - - 0
Чистий прибуток/збиток 520 127 496 915 23 212
(Частка меншості) (2 584) (2 318) -266
Прибуток/збиток консолідованої групи 517 543 494 597 22 946
Чистий прибуток на одну просту акцію (грн) - - 0
Скоригований чистий прибуток на одну просту акцію (грн) - - 0

Як видно з табл. 3.2., у 2006 р. ЗАТ КБ „ПриватБанк” отримав 520 127 тис. грн. прибутку, що на 23 212 тис. грн. більше ніж у 2005 р.

Розглянемо першу групу коефіцієнтів, що характеризують фінансову стійкість банку. Для цього спочатку визначимо, з нашого погляду, найважливіші з них, приведемо алгоритм їх розрахунку та розкриємо їх економічний зміст (табл. 3.3.). Після цього на основі даних балансу, наведеного в табл. 3.2, розрахуємо вибрані показники, проаналізуємо їх рівень, тенденції і зробимо висновок про рівень фінансової стійкості банку. Отже, як свідчать дані таблиці, основними коефіцієнтами, які характеризують фінансову стійкість банку, є: коефіцієнт надійності; коефіцієнт фінансового важеля; коефіцієнт участі власного капіталу у формуванні активів; коефіцієнт захищеності дохідних активів власним капіталом; коефіцієнт мультиплікатора капіталу.

Таблиця 3.3.

Коефіцієнти, що характеризують фінансову стійкість банку

Найменування показника Формула розрахунку Розрахунок показників ЗАТ КБ „ПриватБанк” Оптимальне значення
Коефіцієнт надійності (Кн) Кн=власний капітал/залучені кошти Кн=11 Не менше 5%
Коефіцієнт фінансового важеля (Кфв) Кфв=зобов’язання/капітал Кфв=9,5 У межах 1:20
Коефіцієнт участі власного капіталу у формуванні активів(Ку) Ку=капітал/загальні активи Ку=9,5 Не менше 10%
Коефіцієнт мультиплікатора капіталу (Кмк) Кмк=активи/ акціонерний капітал Кмк=10,9 12,0-15,0

З наведених у табл. даних видно, що коефіцієнт надійності (співвідношення капіталу банку і залучених коштів за мінімально допустимого значення не менше 5,0 %) станом на 01.01.2007 р. становив 11,0%. Таким чином, банк забезпечений власним капіталом і, отже, має високу надійність, тобто він досяг того рівня, за якого не залежить від стихій у залученні вільних коштів грошового ринку, бо має вдосталь своїх, дешевших, які можна розміщати в кредити господарюючим суб'єктам та в інвестиції. Коефіцієнт фінансового важеля при максимально допустимому співвідношенні 1:20 або 5%, становив на 01.01.2007 р. 1:10. Це свідчить про те, що банк активність щодо залучення вільних коштів на грошовому ринку є низькою. Коефіцієнт участі, власного капіталу у формуванні активів є дещо нижчим за оптимальне значення не менше 10 % і становить 9,5%. Що стосується коефіцієнта мультиплікатора капіталу, який характеризує ступінь покриття активів акціонерним капіталом, то за оптимального співвідношенні 12,0—15,0 разів він на початок 2001 р. становив 10,9. Це свідчить, насамперед, що темп зростання активів перевищує темп зростання акціонерного капіталу і, по-друге,— про наявність тенденцій зниження використання «потужностей» із залучення їх з акціонерного капіталу. Отже, крім коефіцієнта надійності, всі основні показники взяті нами для аналізу фінансової стійкості банку, знаходяться нижче оптимальної межі. Звідси можна зробити висновок, що фінансова стійкість банку недостатньо забезпечена його капіталом і останній може захищати банк від імовірних ризикованих втрат сьогодні і в близькому майбутньому

Ділову активність банку в методичній літературі рекомендують визначити через аналіз взаємозв'язку оцінки ресурсного потенціалу банку (пасивів) і його використання як у цілому в активах, так і його окремих вкладень в інвестиції, в кредитний портфель, у матеріально-технічне забезпечення.

Необхідні висновки можна отримати трьома шляхами:

1) зіставленням висновків за взаємозв'язаними статтями і розділами активів і пасивів;

2) кількісною ув'язкою змін в активах і пасивах у вартісному виразі;

3) розрахунком коефіцієнтів, що характеризують досягнуті рівні активності використання пасивів і активів.

Розкриємо методику аналізу ділової активності спочатку на основі давно відомого в нас коефіцієнтного методу.

Проаналізувавши системи коефіцієнтів, що їх рекомендує методична література для аналізу ділової активності банку, ми відібрали такі з них, які найбільшою мірою і прямо, а не побічно розкривають рівень використання пасивів і активів.

У частині пасивів це:

коефіцієнт активності залучення позичених і залучених коштів;

коефіцієнт активності залучення строкових коштів;

коефіцієнт активності залучення міжбанківських кредитів;

коефіцієнт активності використання залучених коштів у дохідні активи;

коефіцієнт активності використання залучених коштів у кредитний портфель.

У частині активів це такі коефіцієнти:

коефіцієнт рівня дохідних активів;

коеоіцієнт кредитної активності;

коефіцієнт загальної інвестиційної активності в цінні папери, асоційовані і дочірні підприємства (через пайову участь);

коефіцієнт (частка) інвестицій у цінні папери і пайову участь у дохідні активи;

коефіцієнт проблемних кредитів.

Узагальнення відібраних коефіцієнтів, алгоритм розрахунку та їх економічний зміст наведені в табл. 3.4.

Ділову активність визначає як рівень залучення пасивів, так і рівень їх використання в активах.

Доцільно насамперед розглянути групу показників, які характеризують рівень ділової активності залучення пасивів і розміщення їх у певні групи активів. Ця група показників служить вимірником рівня ефективності діяльності банку на фінансовому ринку.

Таблиця 3.4.

Алгоритм розрахунку і економічний зміст показників, що характеризують ділову активність банку

Найменування показника Формула розрахунку Розрахунок показників ЗАТ КБ „ПриватБанк”
2005 2006
У частині пасивів
Коефіцієнт активності залучення коштів (Каз) Каз=залучені кошти/загальні пасиви Каз=0,9 Каз=0,9
Коефіцієнт активності залучення міжбанківських кредитів (Казб) Казб= залучені міжбанківські кредити/загальні пасиви Казб=0,09 Кфв=0,1
У частині активів
Коефіцієнт кредитної активності інвестицій у кредитний портфель (Кка) Кка=кредитний портфель/загальні активи Кка=0,65 Кка=0,76
Коефіцієнт інвестицій у дохідних активах (Кіда) Кіда=активи/ акціонерний капітал Кіда=0,04 Кіда=0,03

У цілому рівень ділової активності щодо залучення ресурсів зі сторони характеризує коефіцієнт активності залучення позичених і залучених коштів, який, як свідчать дані табл., протягом двох років є незмінним – на початок 2006 р.

та 2007р. р. — 0,9. Рівень даного показника вищий за оптимальне значення 0,70. показник активності залучення міжбанківських кредитів у 2006 році зріс на 1% та на 1.01.07 становив 10%.

Коефіцієнт кредитної активності інвестицій у кредитний портфель зріс з 0,65 у 2005 році до 0,75 у 2006 році. Ділова активність активів характеризується рівнем вкладень ресурсів банку в дохідні активи, кредитний портфель, у цінні папери і розкриває як досягнутий рівень, так і можливості банку в даний період. Різке підвищення дохідних активів у цілому, з їх диверсифікацією в кредитний та інвестиційний портфелі, за більшістю показників свідчить про ескалацію ділової активності комерційного банку і розширення власного місця на фінансовому ринку. Однак частка інвестицій у дохідних активах знизилася з 0,04 до 0,03 (або на 1 %).

Економічні терміни «ліквідність» і «платоспроможність» в сучасній економічній літературі часто перемішуються, замінюючи один одного. Дійсно, поняття, які визначають ці терміни, досить подібні, але між ними є істотна різниця. Якщо перше є переважно функцією господарського органу, який сам виюирає форми і методи підтримання чвоєї ліквідності на рівні всановлених чи хагальноприйнятих норм, то інше, як правило, стосується функцій держави.

Термін «ліквідність» (від лат «liquidus»- рідкий, текучий) в буквальному розумінні означає легкість реалізації, продажу, перетворення матеріальних цінностей і інших активів у грошові кошти. Ліквідність банку нерідко визначається як здатність купувати готівкові кошти в НБУ чи банках-кореспондентах за розумною ціною. В цілому ліквідність банку передбачає можливість продавати ліквідні активи, купувати грошові кошти в НБУ і здійснювати емісію акцій, облігацій, депозитних і ощадних сертифікатів, інших боргових інструментів.

Термін «платоспроможність» дещо ширший, він включає не тільки і не стільки можливість перетворення активів в такі, що швидко реалізуються, скільки здатність юридичної чи фізичної особи своєчасно і повністю виконати свої платіжні зоюовязання, які витікають з торговельних, кредитних і інших операцій грошового характеру. Таким чином ліквідність виступає як необхідна і обовязкова умова платоспроможності, контроль за дотриманням якої бере на себе не тільки сама юридична чи фізична особа, але і певний зовнішній орган контролю чи надзору.

Ліквідність для комерційного банку виступає як здатність банку забезпечити своєчасне виконання в грошовій формі своїх зобовязань по пасиву. Ліквідність банку визначається збалансованістю акитивів і пасивів балансу банку, ступенем відповідності строків розміщених активів і залучених банком пасивів.

Норми ліквідності банку звичайно всановлюються як відношення різних статей активів балансу до всієї суми чи до визначених статей пасивів, або навпаки, пасивів до активів. Ліквідність банку лежить в основі його платоспроможності.

Платоспроможність трактується як здатність банку у встановлені строки в повній сумі відповідати за своїми зобовязаннями.

Рівновага у балансі між сумами і строками вивільнення активів у грошовій формі та сумами і строками очікуваних платежів за зобовязаннями вказує на достатній рівень ліквідності комерційного банку.

Серед нормативів ліквідності розраховуються такі:

· норматив миттєвої ліквідності;

· норматив загальної ліквідності;

Миттєва ліквідність сигналізує про здатність установи банку покрити коштами в касі та на коррахунку частину залучених коштів в національній валюті. Норматив миттєвої ліквідності розраховується як співвідношення суми коштів на коррахунку (Ккр) та в касі (К) до розрахункових (Рп) і поточних (Пр) зобовязань:

Лм = *100%;

Нормативне значення має бути не менше 20%.

Загальна ліквідність характеризується відношенням зобовязань банку незалежно від строку їх виконання до активів незалежно від строку їх надходження. Розраховується цей норматив як співвідношення загальних активів (А) до загальних зобовязань банку (З) :

Лз = *100%;

Значення цього нормативу має бути не менше 100%.

Розрахунок даних показників у ЗАТ КБ „ПриватБанк” здійснено у табл. 5

Таблиця 5

Розрахунок показників ліквідності ЗАТ КБ „ПриватБанк”

Показник 2005 рік 2006 рік Норма
Миттєва ліквідність, % 25,7 15,4 20
Загальна ліквідність, % 111 111 100

Як бачимо, у 2006 році є порушення нормативу миттєвої ліквідності, що свідчить, про велику недостачу високоліквідних активів. Це обмежує банк у розрахунково-касовому обслуговуванні клієнтів, змушує його купувати готівку, а відтак і кредитні ресурси в облдирекції чи у інших відділень, що тягне за собою додаткові витрати. Слід динамічніше діяти в цьому напрямку, щоб забезпечити достатній рівень ліквідності. Можливо, це повязано із побоюваннями при підвищенні ліквідності втратити прибутковість активів, але слід шукати оптимальні варіанти, коли є достатній рівень ліквідності при достаньому рівні прибутковості активів. Звичайно, така ситуація не є стабільною, є перевищення 100%-го рівня нормативу загальної ліквідності, але керівництву слід уважніше слідкувати за рівнем ліквідності, оскільки це не тільки обмежує можливості кредитування клієнтів, а, отже, і одержання прибутку, а також тягне за собою штрафні санкції за невиконання нормативів.

Платоспроможність банку – це достатність власних коштів для забезпечення захисту інтересів вкладників та інших кредиторів банку. Дотримання банківських норм достатності капіталу дає змогу:

· зменшити кредитний ризик;

· відмовитись від кредитування чи надання послуг у разі, якщо сума банківського капіталу близька до нормативів достатності капіталу ліміти;

· змінити плату за кредит.;

· відмінити кредитні ліміти.

Банку необхідно мати достатній капітал для забезпечення обсягу і характеру своїх комерційних угод. Згідно з Базельською угодою основними показниками достатності капіталу є мінімальний коефіцієнт ризиковості активів і мінімальний коефіцієнт капітального покриття.

При аналізі достатності капіталу, перш за все, визначається виконання економічних нормативів, встановлених НБУ.

Достатність капіталу визначається чотирма показниками:

· мінімальний розмір статутного фонду;

· мінімальний розмір власних коштів банку (капіталу);

· платоспроможність банку;

· достатність капіталу (співвідношення власних і залучених коштів).

Власний капітал банку є амортизатором збитків по робочих активах. Відповідно, адекватність капіталу – це його достатність покривати явні і приховані збитки ро активах.

Капітал банку вважається достатнім, а банк платосрооможним, якщо він покриває не менше 8% ймовірних збитків по активах, що зважені на величину кредитного ризику.

За Базельською угодою основний і додатковий капітал повинні у рівній долі (не менше 4%) покривати ймовірні збитки по активах.

При недостатності капіталу його нарощення може йти:

· шляхом нарощення власного капіталу;

· шляхом диверсифікації (переструктурування) активів;

· продажу активів і скорочення бази порівняння.

Розрахуємо показники платоспроможності і достатності у ЗАТ КБ „ПриватБанк”.

Норматив платоспроможності- це співвідношення капіталу банку і сумарних активів, зважених щодо відповідних коефіцієнтів за ступенем ризику. Співвідношення капіталу банку (К) і активів (Ар) визначає достатність капіталу банку для проведення активних операцій з урахуванням ризиків, що характерні для різноманітних видів банківської діяльності.

Норматив платоспроможності (Пл) обчислюється за формулою:

Пл = *100%;

де К – капітал банку,

Ар – активи банку.

Нормативне значення цього показника не може бути нижчим 8%.

Норматив достатності капіталу (Дк)- це співвідношення капіталу до загальних активів банку, зменшених на створені відповідні резерви.

Співвідношення капіталу (К) до загальних активів банку, зменшених на створені відповідні резеви (ЗА), визначає достатність капіталу, виходячи із загального обсягу діяльності, незалежно від розміру різноманітних ризиків.

Норматив достатності капіталу (Дк) обчислюють за формулою:

Дк = *100%;

де К – капітал банку,

ЗА – активи банку, зменшені на створені резерви.

Нормативне значення Дк повинно бати не менше, ніж 4%.

Розрахунок показників представлено у табл. 3.5.

Таблиця 3.5.

Розрахунок показників платоспроможності та достатності капіталу ЗАТ КБ „ПриватБанк”

Показник 2005 рік 2006 рік Норма
Платоспроможність, % 9,9 9,5 8
Достатність капіталу, % 7,1 7,5 4

У ЗАТ КБ „ПриватБанк” норматив платоспроможності виконується. Це дуже позитивно впливає на загальний рівень роботи банку. Це свідчить про достатність капіталу покрити активи. Хоча у 2006 р. цей показник знизився, однак відхилення незначне та набагато перевищує 8%.

Достатність капіталу – це співвідношення між власними і залученими коштами незалежно від ризиків по основній діяльності. Цей показник за новою редакцією Інструкції №10 НБУ повинен складати не менше, ніж 1 до 25 або 4%. Це означає, що на 1 гривню власних коштів банк повинен залучати не менше 25 гривень.

До залучених коштів відносяться:

1. кошти на поточних рахунках субєктів господарювання;

2. внески і депозити субєктів господарювання;

3. кошти на рахунках банків-кореспондентів;

4. внески і депозити населення;

5. кредити, що отримані від інших банків;

6. кошти, отримані від інших кредиторів.

У ЗАТ КБ „ПриватБанк” у 2005-2006 рр. показник достатності капіталу значно перевищував мінімальний рівень- 4%. Це свідчить про високий рівень залучення коштів.

Одним з найважливіших компонентів у системі аналізу фінансової стійкості комерційного банку є оцінка рівня його доходності і прибутковості. Значення цієї оцінки витікає з того, що доходи і прибутковість характеризують сферу викистання банківських активів, впливають на приріст власного капіталу банку, визначають можливість зростання активних операцій банку і експансії на ринку, додають впевненості інвесторам і кредиторам у підтриманні ділових відносин з даним конкретним банком, створюють запас міцності, забезпечують виплату дивідендів інвесторам.

Рентабельність характеризує рівень прибутковості господарської діяльності, є мірилом успіху установи і досягнення нею кінцевої мети. Мета акціонерів, інвесторів, апарату управління, позичальників різна.

Акціонери прагнуть отримати хороші дивіденди чи наростити потужність установи, щоб отримувати високі дивіденди в майбутньому, отже, їх більше цікавить норма прибутку на капітал.

Інвестори, які формують ресурсну базу установи, зацікавлені в належній компенсації за ризик вкладення своїх капіталів, тобто в отриманні доходів на внесені депозити і гарантії повернення цих коштів при потребі. Отже, їх більше цікавить процентний доход на банківські зобовязання – ціна залучених коштів банком.

Позичальники прагнуть позичати кошти в необхідних їм обсягах під низькі проценти з відстрочкою погашення боргів. Їх цікавить ціна і обсяги покупок коштів у банку. А це ціна продажу банком своїх ресурсів.

Управлінський апарат намагається задовільнити акціонерів, позичальників, інвесторів, щоб досягти взаємної вигоди. Мірилом цієї вигоди є рівень отриманого прибутку на одиницю понесених витрат.

Розглянемо детальніше методику аналізу рентабельності господарської роботи банку.

Таблиця 3.6.

Аналіз рентабельності ЗАТ КБ „ПриватБанк”

Найменування показника Формула розрахунку Розрахунок показників ЗАТ КБ „ПриватБанк”
2005 рік 2006 рік
Рентабельність за доходом
Загальний рівень рентабельності (Рз) Рз = чистий балансовий прибуток/дохід Рз=48,9 Рз=25,4
Окупність витрат доходами О=дохід/витрати О=0,54 О= 0,39
Рентабельність за чистим прибутком
Рентабельність активів Ра= чистий балансовий прибуток/загальні активи Ра=1,4 Ра=2,1
Рентабельність капіталу Рк= чистий балансовий прибуток/ власний капітал 21,2 15,3

Як бачимо, всі показники рентабельності у 2006 році, порівняно з 2005 роком, значно знизилися. Це могло статися через послаблення кредитної активності та інвестиційної активності. Рентабельність загального капіталу характеризує діяльність банку з погляду ефективності управління щодо розміщення активів, тобто їх можливості приносити дохід. Дані табл. свідчать, що вона у 2006 році перебувала на рівні близько 15 %. Варто звернути увагу, що випадки різкого зростання цього показника можуть свідчити про наявність операцій з високим рівнем кредитного ризику, різкі зміни в зменшенні можуть відображати високий рівень іммобілізації активів і, як наслідок, ризик втрат оперативного мобільного управління активами. Водночас плавні зміни при виникненні будь-якого тренду (зміни) можуть свідчити про кваліфіковано сформовану структуру активів банку. Рентабельність діяльності банку за витратами є головним показником, узагальнює його діяльність, бо тільки рівень витрат і доходів формують як рівень балансового, так і чистого прибутку. Усі інші показники рентабельності є похідними, і їх визначення можливе лише тоді, коли на основі доходів і витрат одержаний прибуток.

Різка зміна в рівнях показників – це ознака нестабільності роботи банку, в умовах не передбачуваних і незалежних від банку змін на фінансовому ринку України в останні роки.

Таблиця 3.7.

Порівняння показників ЗАТ КБ „ПриватБанк” з достатніми та критичними їх значенння

Показники Значення показників ЗАТ КБ „ПриватБанк” Достатні значення Критичні значення
1 2 3
Розмір капіталу, грн. 3 401 006 000 20000000 1000
Розмір активів, грн. 35 712 527000 100000000 10000
Коефіцієнт платоспроможності, % (відношення власного капіталу до чистих активів, що характеризує достатність капіталу 9,5 25 3
Прибутковість капіталу, % (відношення прибутку до власного капіталу) 15,3 40

0
Прибутковість активів, % (відношення прибутку до активів) 1,5 10 0
Коефіцієнт миттєвої ліквідності, % (відношення високоліквідних активів(каса, коррахунок в НБУ та інших банках) до зобов’язань до запитання. Показує, яка частина зобов’язань може бути сплачена негайно). 15,4 100 10
Генеральний коефіцієнт ліквідності, % (відношення ліквідних активів (каса, коррахунки і власний капітал) до всіх зобов’язань. Характеризує здатність банку при неповерненні виданих позик задовільнити вимоги кредиторів. 111 100 20
Коефіцієнт якості активів, % (показує на скільки термінові депозитні інструменти та власний капітал покривають видані кредити). 129 100 20

Як показує аналіз, показники, розраховані в ЗАТ КБ „ПриватБанк” перевищують критичні значення, однак, в багатьох випадках, не досягають достатнього значення, що потребує пошуку напрямків з підвищення фінансової стабільності банку.

<< | >>
Источник: Контрольна работа. Банківська справа. 2014

Еще по теме АНАЛІЗ ФІНАНСОВОГО СТАНУ ЗАКРИТОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ «ПРИВАТБАНК»:

  1. Ресурси комерційного банку
  2. Контроль і регулювання діяльності комерційних банків з боку центрального банку
  3. Загальна характеристика операцій банку. Пасивні та активні операції комерційних банків
  4. Міжнародна міграція фінансових ресурсів у контексті факторного аналізу
  5. Міжнародна міграція фінансових ресурсів у контексті факторного аналізу
  6. Акціонерні товариства (корпорації).
  7. Довірчі товариства як форма небанківських кредитних інститутів
  8. Політичні і правові ідеї Кирило-Мефодіївського товариства
  9. 21.4. Фінансово-монополістичний капітал. Фінансово-монополістична олігархія
  10. 12.1. ПОНЯТТЯ, ПРИЗНАЧЕННЯ ТА КЛАСИФІКАЦІЯ КОМЕРЦІЙНИХ БАНКІВ
  11. Поняття, призначення та класифікація комерційних банків
  12. 15.2. Контроль та аудит у центральному банку
  13. Операції банку з векселем
  14. Функції центрального банку
  15. Функції центрального банку
  16. Становлення центрального банку в україні
  17. 14.1. Поняття, призначення та класифікація комерційних банків
  18. 11.4. СТАНОВЛЕННЯ ЦЕНТРАЛЬНОГО БАНКУ В УКРАЇНІ
  19. 11.2. ОСНОВНІ НАПРЯМИ ДІЯЛЬНОСТІ ЦЕНТРАЛЬНОГО БАНКУ
  20. 12.3. ОСНОВИ ОРГАНІЗАЦІЇ ТА СПЕЦИФІКА ДІЯЛЬНОСТІ ОКРЕМИХ ВИДІВ КОМЕРЦІЙНИХ БАНКІВ