загрузка...

26. Прибуток, його форми та стимулююча роль

Гол. мета підп-цтва - одержання прибутку, як надлишку виручки від реал-ції прод-ції над затратами її в-ва. Але не просто одержати прибуток, а макс-ти його. Макс-ція прибутку залежить від: рівня витрат в-ва та цін на прод-цію. Чим < витрати, тим > прибуток і навпаки. Кількісно приб-к - це різниця між доходом від реал-ції прод-ції та сукуп-ми витратами на її в-во.

За реалізовану продукцію підприємство отримує відповідну суму грошей – валову виручку. Одна її частина спрямовується на заміщення зношених засобів виробництва, а інша – на заробітну плату працівників, що разом складає собівартість продукції. Різниця між валовою виручкою і собівартістю становить прибуток.

Прибуток – перетворена форма додаткового продукту й додаткової вартості, яка виражає відносини між власниками засобів виробництва і найманими працівниками з приводу його створення і привласнення.

Суть приб-ку проявляється через ф-ції: 1) як пок-к оцінки діяль-ті підп-ва; 2) регул-ня розподілу ресурсів між суб’-ми підп-цтва. Прибуток від реалізації товарної продукції, виконаних інших робіт і послуг є базою як для розрахунків з бюджетом так і для створення фондів економічного стимулювання.

Виокремлюють кілька видів прибутку. Основні з них: балансовий (бухгалтерський) та чистий прибуток. Балансовий (бухгалтерський, або обліковий) прибуток обчислюють як різницю між валовою виручкою від реалізованої продукції та витратами на її виробництво і реалізацію. Чистий прибуток — це частка балансового (загального) прибутку підприємства, що залишилась в його розпорядженні після сплати податків, рентних та інших платежів до бюджету, а також процентів за кредити.

Приб-к: балансовий - різниця між заг.
сумою виручки підп-ця і заг. витратами в-ва за певний період (з нього сплачується под-ток на приб-к). Після сплати цих платежів залишається чистий приб-к.

Прибутковість підприємства слід розглядати у двох основних вимірах : по – перше, як прибутковість усього підприємства щодо всього авансового капіталу; по – друге, як прибутковість виготовлення окремої партії товару. Така прибутковість вимірюється відношенням прибутку та собівартості певної партії товарів. Загальна прибутковість підприємства визначається нормою прибутку – відношення річного прибутку до авансового капіталу; це процентне відношення вкладеного капіталу до прибутку.

P’= (p\(c+v))100% ,

Де p’- норма прибутку, р – маса прибутку, с+v – авансовий капітал.

Фактори, що впливають на норму прибутку:

1. норма додаткової вартості, яка прямо пропорційно впливає на норму і масу прибутку;

2. швидкість обороту капіталу – норма прибутку прямо пропорційна числу оборотів на рік.

3. якість праці

4. зростання суспільної продуктивності праці

У розвинутих країнах світу норма і маса (величина) прибутку – головна мете підприємців і критерій ефективності виробництва. Середня норма прибутку в крупних компаніях становить до 12%.
<< | >>
Источник: Шпаргалка. Політична економіка. 2011

Еще по теме 26. Прибуток, його форми та стимулююча роль:

  1. 7.3. Прибуток, його сутність і структура. Норма прибутку
  2. 22. Національний продукт та його форми. Національний дохід та його розподіл
  3. 20.2. Державне регулювання суспільного відтворення та його форми
  4. Кредит, його функції і форми
  5. Міжнародний рух капіталу і його форми
  6. 11. Товарне виробництво, його розвиток та форми
  7. ТЕМА 11. Форми, види і роль кредиту
  8. 12.4. Сутність підприємництва, його роль у ринковій економіці
  9. Сутність управління та його роль у суспільнополітичному житті
  10. Державний сектор економіки і його роль
  11. Роль кредиту в умовах розвитку національної економіки та його межі
  12. 16.2. Суспільний продукт і його форми. Методи обчислення суспільного продукту
  13. Економічне районування, його суть та роль у формуванні регіональних господарських систем
  14. Торговий прибуток
  15. Центральний економічний район, його роль в економіці України, галузі спеціалізації та особливості їхнього розміщення.
  16. Придніпровський економічний район, його роль в економіці України, галузі спеціалізації та особливості їхнього розміщення
  17. Донецький економічний район, його роль в економіці України, галузі спеціалізації та особливості їхнього розміщення
  18. ВИТРАТИ ВИРОБНИЦТВА І ПРИБУТОК
  19. Автомобільний транспорт України, його місце та роль у формуванні міжрегіональних зв’язків. Основні автомобільні магістралі
  20. Східний економічний район, його роль в економіці України, галузі спеціалізації та особливості їхнього розміщення